С праздником!

КАК СДЕЛАТЬ КВЕСТ НА УРОКЕ?

КАК САМОСТОЯТЕЛЬНО СОЗДАТЬ КВЕСТ, КОТОРЫЙ МОЖНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ НА УРОКЕ, ЧТОБЫ ПРЕВРАТИТЬ ОСВОЕНИЕ УЧЕБНОГО МАТЕРИАЛА В МИССИЮ, А ОБЫЧНУЮ ТЕМУ – В УВЛЕКАТЕЛЬНУЮ ИСТОРИЮ.

ВНИМАНИЕ!

Ювілеї дня:

200 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816-1855), англійської поетеси і романістки, однієї з основних представниць ранньовікторіанського жіночого роману виховання. Авторка романів «Джен Ейр», «Шерлі», «Вільєтт». Шарлоттині сестри Емілі та Анна теж були знаними англійськими письменницями. Разом вони навіть написали і видали спільну книжку – «Вірші», причому головною рушійною силою у цій справі була саме Шарлотта. Вона взагалі була жінкою рішучою і надзвичайно амбітною, так само, як і героїні її романів. Літературний хист виявився у Шарлотти у досить ранньому віці (мала невичерпну мелодраматичну та фантазійну силу уяви), до того ж додавалося чимале честолюбство – не просто бути відомою, а «залишитися у віках», про що вона писала у листі до відомого англійського поета-романтика Роберта Сауті.  «Джен Ейр» вона написала у 31 рік, і він є певною мірою річчю автобіографічною – Шарлотта рано залишилася без матері, а батько – бідний пастор, змушений був віддати дітей до пансіону. Потім вона працювала гувернанткою, поневірялася по людях, страшенно бідувала, намагалася відкрити власний пансіон. Коли до неї прийшло визнання, мабуть, було вже запізно. Емілі та Енн померли, так само, як померли і всі інші члени родини Бронте – сестри і брат. Вона залишилася з хворим батьком та чоловіком. Письменниця й сама померла молодою – 31 березня 1855 року, 38-річною. Їй таки вдалося залишитися у віках – написане нею цілком читабельне і нині, та й знають Бронте не тільки у неї на батьківщині, а в цілому світі.

ГОТУЄМОСЯ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОГО ТВОРУ НА ОДНУ З ТЕМ:

1) Зображення життєвих ідеалів героїв роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін».

2) Образ автора в романі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін».

3) «А щастя було таким можливим, таким близьким…» (за романом О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»).

4) Що я відкрив (-ла) для себе в поезії О. Пушкіна.

5) Проблеми особистого щастя в романі М. Лермонтова «Герой нашого часу».

6) Зображення долі молодого покоління ХІХ ст. у романі М. Лермонтова «Герой нашого часу».

7) Тема «зайвої людини» в російській літературі першої половини ХІХ ст.

8) Своєрідність поезії М. Лермонтова.

Англійські автори, твори яких повинен прочитати кожен:

1. Джон Р. Р. Толкієн - відомий англійський письменник, книги якого рекомендуються для всіх категорій читачів. Причому не варто обмежуватися виключно «Володарем кілець» і «Хоббіта». Можливо, вам більше до душі доведеться невелика казка «Фермер Джайлз із Гема» - в ній крім драконів і героїв присутній неабияка частка гумору.

2. Артур Конан Дойл - англійський письменник, який створив самого популярного сищика всіх часів і народів. Цікаво, що сам автор недолюблював свого головного героя, але зате читачі повною мірою оцінили талант і розум Шерлока Холмса з Бейкер-стріт і його беззмінного напарника, доктора Ватсона. Конан Дойл написав чимало книг про Шерлока, ще більше було різних наслідувачів і всіляких продовжень, але все ж краще прочитати першоджерело.

3. Льюїс Керолл - англійський письменник, що створив саму незвичайну казку. Багато хто вважає, що «Аліса в країні чудес» - книга виключно для дітей. Насправді і дитина, і дорослий чоловік зможуть по-своєму оцінити і полюбити це вельми оригінальний твір, яке знайшло покликання через десятиліття після видання.

4. Агата Крісті - королева детективного роману, і до того ж є найпопулярнішою і продаваної письменницею за всі роки існування друкованого слова. Твори Агати Крісті вважаються класичними, і їх, безумовно, варто прочитати всім любителям детективів, а також просто поціновувачам хороших книг.

5. Джордж Оруелл - англійський письменник, який подарував світу кращу антиутопію. «Скотний двір» і роман «1984» - книги, здатні змусити людину переосмислити весь навколишній світ. Одна цитата - «всі тварини рівні, але деякі більш рівні, ніж інші», і читач уже по-іншому дивиться на оточуючих його людей.

6. Джейн Остін, яка подарувала світові найчудовіший «жіночий» роман. Незважаючи на критику відразу після виходу книги, де твір назвали нудним і посереднім, «Гордість і упередження» вважають найкращою книгою мільйони читачів.

Ці шість письменників вибиралися випадково, і номери не відображають ніякого рейтингу або топа - запропоновані автори дуже різні, і їх неможливо порівняти між собою.

Памятное событие

ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ ИЗ ЖИЗНИ

 Н. В. ГОГОЛЯ

 Гоголь испытывал страсть к рукоделию. Вязал на спицах шарфы, кроил сестрам платья, ткал пояса, к лету шил себе шейные платки.

Гоголь любил готовить и угощать друзей варениками и галушками.

Писатель ходил по улицам и аллеям обычно с левой стороны, поэтому постоянно сталкивался с прохожими.

Гоголь очень боялся грозы. По словам современников, непогода плохо действовала на его слабые нервы.

Он был крайне застенчив. Как только в компании появлялся незнакомец, Гоголь исчезал из комнаты.

Гоголь часто, когда писал, катал шарики из белого хлеба. Друзьям он говорил, что это помогает ему в разрешении самых сложных задач.

В карманах у Гоголя всегда лежали сладости. Живя в гостинице, он никогда не позволял прислуге уносить поданный к чаю сахар, собирал его, прятал, а потом грыз куски за работой или разговором.

Вся жизнь Гоголя до сих пор остается неразгаданной загадкой.

Николай Васильевич страстно увлекался всем, что попадало в поле его зрения. История родной Украины была для него одним из любимых исследований и увлечений. Именно эти исследования подвинули его на написание эпической повести «Тарас Бульба». Она была первый раз опубликована в сборнике «Миргород» в 1835 году .

В этом же сборнике было напечатано самое невероятное и мистическое из всех гоголевских произведений — повесть «Вий». Сам писатель утверждал, что «Вий» является народным преданием, которое он, якобы, слышал и записал, не изменив в нем ни одного слова.

Но вот, что интересно, ни литературоведы, ни историки, ни фольклористы, ни исследователи никогда и нигде ни разу не смогли найти ни устных, ни, тем более, письменных упоминаний о народных легендах или сказках, которые бы хоть отдаленно напоминали сюжет «Вия». Все это дает повод считать повесть исключительно плодом фантазии великого мистификатора и писателя.

Материал для учителя